- маячення
- —————————————————————————————мая́ченняіменник середнього родустан марення
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
маячення — я, с. Дія і стан за знач. маячити II … Український тлумачний словник
маячний — I маячн ий а/, е/. Стос. до маячення. || Божевільний, безумний. Маячні ідеї. II ма ячний а/, е/. Те саме, що маяковий. Маячна башта. •• Мая/чна культу/ра (росли/на) культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за… … Український тлумачний словник
марення — I (гарячковий стан хворої / сонної людини, що зазв. супроводжується незв язною, беззмістовною мовою), маріння, маячня, маячення, маячіння, верзіння II ▶ див. мрія, сон 1) … Словник синонімів української мови